– Чому виникла потреба в озброєнні цивільних громадян?

Якщо говорити про озброєння людей, не рабів і не підданих, а саме громадян, то проблема озброєння населення для самозахисту існує мабуть стільки ж, скільки існує суспільство. Ще у первісні часи були як чесні люди, так і нечесні. Одні працюють, а інші хочуть лише наживатися на цьому. Так відбувається і сьогодні, тому чесна людина повинна мати право захистити своє життя, життя близьких, рухоме і нерухоме майно.

– Наскільки актуальною сьогодні є проблема легалізації короткостволу?

Україні потрібна не легалізація короткоствольної зброї. Оскільки легалізація передбачає те, що до цього все відбувалося нелегально. Ні, ми не хочемо легалізовувати ту зброю, яка є незареєстрованою, яка добута поза очима правоохоронних органів. Таку зброю використовують злочинці. Нам потрібно унормування, тобто узаконення зброї для самозахисту.
Тут постає питання, чи правовою є наша держава. Я вважаю, що вона не є правовою. Хоча відновлена українська незалежність існує з 1991 року, в країні немає закону, який би регулював обіг зброї. Замість цього існує підзаконний акт. Так званий наказ Міністерства внутрішніх справ №622 від 1998 року, який регулює порядок виготовлення, придбання, зберігання, обігу, перевезення та використання вогнепальної пневматичної, холодної та охолощеної зброї.

– Яку юридичну силу він має?

Наша теперішня влада, як і всі попередні, підміняє закон підзаконним актом. При цьому нагло бреше в очі людям на всі запити адвокатів, депутатів, що нібито підзаконний акт має таку саму юридичну силу, як і закон. По-перше, в 2 пункті статті 21 Конституції України вказано, що право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Аналогічно, наприклад, у нормативних актах Мін’юсту про ліцензування фірм, які хочуть здійснювати продаж зброї, вказано, що ліцензування і обмеження на окремі види майна може здійснюватися в порядку, визначеному законом. Саме законом! Ні про які інструкції, постанови, накази не йдеться.

– Сьогодні є якісь кроки до унормування обігу зброї серед цивільних?

Наразі у Верховній Раді України зареєстрований законопроект №1135-1 авторства низки народних депутатів, серед яких і свободівці. Це закон про цивільну зброю та боєприпаси. Проте цей законопроект «застряг» ще на розгляді профільного комітету із правоохоронної діяльності у ВР. Чому цей комітет досі не ухвалив законопроект? Це явний саботаж, по-інакшому не назвеш.

– У чому полягає зацікавленість цих людей у теперішньому стані речей?

У тому, що вони прагнуть зберегти хороші стосунки з МВС. Воно свою чергою зацікавлене у монополії на ліцензування, виробництво та вивезення зброї, в обмеженні свобод громадян. Візьмемо до прикладу країни Балтії. Там найпримітивніший пістолет Макарова коштує десь 100-200 доларів. У нашій країні травматичний пістолет із заводу «Форд» коштує десь тисяч 18. То що це, як не монополія? З-за кордону зброю, до речі, ввозять теж за завищеними цінами.

Волинський осередок ВГО “Сокіл” дуже непокоїться станом парку, який насправді є суцільним сміттєзвалищем. З настанням весни ми змушені спостерігати сумну картину – щойно позеленіла трава встелена горами сміття. «Дбайливі» лучани не соромляться покидати після відпочинку пластикові тарілки, пакети, пляшки з-під алкоголю та інші відходи. Більше того, смітять і знущаються навіть над символічною могилою пам’яті українських, польських та білоруських полонянок, закатованих комуно-московськими катами.

Саме тому ми закликаємо небайдужих лучан слідкувати за нашими анонсами та долучатись до прибирання! Лише разом ми зробимо місто кращим!

Хотілось б додати ще декілька слів. Сміття – це не проблема. Ми переконані, що з допомогою свідомих мешканців міста очистити парк цілком реально. Питання в іншому – як зберегти його в чистоті і порядку?

Дуже часто можна почути нарікання і звинувачення влади та політиків в усіх людських бідах. Фрази “нам так погано живеться”, “до Європи ще рости й рости” і т.д. знайомі кожному. Та важливо зрозуміти головне – держава розпочинається із кожного з НАС. Саме МИ, українці, будуємо ВЛАСНЕ майбутнє і країну, в якій живемо. І аби жити гідно, НАМ потрібно змінюватись. Не чекати змін від когось, а розпочинати з СЕБЕ. Лише в такому випадку ми в змозі побудувати сильну, вільну і незалежну Україну. Тому наступного разу не викидаючи сміття в урну й не прибираючи після себе, задумайтесь, а чи ТАКЕ майбутнє ВИ для СЕБЕ бажаєте?

Небайдужі – долучайтесь!!!

______________________
Рахунок допомоги захисникам Конституції – “Приватбанк” 4149499106226077
______________________

29 березня, у рамках еко-акції, активісти Ковельського районного осередку ВГО “Сокіл” поприбирали від сміття стежину здоров’я у сосновій посадці в місті Ковель. Саме тут багато ковельських спортсменів та любителів здорового способу життя займаються спортом.

“Сьогодні ми побачили рівень культури деяких “містян”. Було дуже прикро бачити таку кількість сміття. Закликаємо батьків виховувати дітей у повазі до рідного міста та природи, а небайдужих долучатись до прибирань”, – закликав очільник Ковельського та Турійського районних осередків ВГО “Сокіл” Віталій Мордик.

А ми вже завтра закликаємо небайдужих лучан долучитися до сокільців і разом прибрати парк на вулиці Потебні. Збір о 3 годині. З собою мати рукавиці і гарний настрій!

Зробімо місто кращим разом!

“Ми розуміємо, що максимально маємо бути готовими до розвитку будь-якого сценарію в нашій державі. Саме тому ми максимально намагаємося поділитися цими знаннями з молоддю.”- наголосив друг “Бард”.

“ВГО “Сокіл” підтримує розвиток духовного життя української нації, тому ми будемо і надалі надавати допомогу прихожанам ПЦУ та релігійним громадам, які прагнуть перейти з РПЦ в ПЦУ і будуть звертатися до нас за допомогою, ” – зазначив керівник Чернігівського обласного осередку ВГО “Сокіл”. Костянтин Фесан.

Попередньо реєстр виборців повідомив, що такої людини немає в живих. Якраз через тиждень після того, як воїн відсвяткував своє 92-ліття.

Ветеран завтра неодмінно прийде на дільницю і проголосує за гідного кандидата!
Після виборів будемо розбиратися як сталася така «прикрість».

Захисники Конституції позивались до влади, аби встановити порушення особистого немайнового права обвинувачуваних. Адвокат наголосила, що розповсюдження в ЗМІ інформації про вину наших побратимів є правопорушенням і формує у суспільстві думку щодо їх винуватості у злочині, який забрав життя людей, ще до постановення вироку судом у цій справі.

Позов було адресовано Президенту України Петру Порошенку, Міністру внутрішніх справ Арсену Авакову, народному депутату Антону Геращенко та раднику Міністра внутрішніх справ Зоряну Шкіряку.

Печерським райсудом відмовлено у прийнятті позову про порушення презумпції невинуватості до розгляду, зазначивши, що це повинно вирішуватись у кримінальному провадженні. Апеляційний суд скасував ухвалу Печерського суду з мотивів того, що презумпція невинуватості є гарантованим Конституцією особистим немайновим правом кожної особи і підлягає захисту у порядку цивільного судочинства нарівні з іншими особистими немайновими правами. Справу скеровано для розгляду до Печерського районного суду.

Слідкуйте за продовженням ситуації!

Продовження справи Захисників Конституції

______________
Рахунок допомоги захисникам Конституції – “Приватбанк” 4149499106226077
______________

Обурює той факт, що Феськівка є рідним селом діючого голови райдержадміністрації Валерія Щукіна, який по нині має там нерухомість та землю, але досі не спромігся, маючи для того повноваження, знести погруддя кату українського народу.
Окрім патріотизму для цього існують й інші підстави – державна установа Український інститут національної пам’яті включив Ватутіна до списку осіб, причетних до боротьби проти незалежності України, організації Голодоморів і політічніх репресій.

Про Миколу Ватутіна:

– у вересні 1920 року червоноармієць Ватутін воював проти залишків Української Повстанської армії Нестора Махно;
– у 1920-21 році боровся проти українських повстанців на Полтавщині;
– із 1921 року член партії більшовиків;
– у 1939 році командує Українським фронтом при вторгненні в Польщу, за що отримав Орден Леніна.

Найголовніше: форсування Дніпра і штурм німецьких фортифікацій на Букринському плацдармі (біля Києва) 1943 рік.

Радянське “геніальне” командування вирішило завалити німців трупами своїх. Тільки на одному цьому плацдармі “геніальний” полководець Ватутін “поклав” у землю, (скоріше у води Дніпра), 400 000 радянських солдат. (Втрати німців були 10-кратно менші).

Найбільшим злочином проти українського народу командування Червоної армії є те, що на “звільненій” від німців лівобережній Україні командири частин хапали всіх дітей 16-18 років і без зброї та навіть без військової форми погнали їх форсувати Дніпро на німецькі кулемети.
Кажуть, що німецькі кулеметники з розуму сходили від того, що весь час розстрілювали неозброєних людей у цивільному, але на місце одних вбитих, йшли шеренги нових.

Скільки з тих 400 000 убитих були ті українські хлопчики-цивільні, ніхто не знає, може, 50, може, 100 чи 150 тисяч.

Але це той злочин проти українців, за який (в тому числі) персонально відповідальний генерал Микола Ватутін.

Але, як кажуть, Бог все бачить.

На Волині 29 лютого 1944 року “червоний кат” отримав кульове поранення від українських партизанів УПА і через невдале лікування помер.

Катюзі по заслузі!

Ні пам’ятників, ні вулиць на честь цієї гниди в Україні не повинно бути.