Ім’я тій хворобі – корупція.

Хабарництво в нашій державі процвітає від найвищих щаблів влади до найскромнішої бібліотеки в забутому Богом селі.

Наслідки корупції відомі всім – злочинці і зрадники, що уникають покарання за найгірші злочини, оборудки, що витягають із кишені українців мільйони доларів на користь декількох виродків, щоб ті провели свою відпустку на Мальдівах, або в Ізраїлі. Розпиляні заводи та розкрадена армія – це
теж наслідки корупції та повсюдного хабарництва.

Після Революції Гідності боротьба із корупцією стала модною. В Україні наклепали безліч антикорупційних органів, щоправда, більшість із них уже потрапила в скандали з мільйонними хабарями. Але іронія полягає в тому, що гучніше всіх про боротьбу із корупцією кричать найбільші
хабарники в цій державі. Та й грантові організації Європейського Союзу, що фінансують таких поборників самі нерідко «відмивають» гроші французьких, або німецьких платників податків.

Отже, побороти цю страшну хворобу неможливо? Насправді проблема криється в світогляді. Коли ми усвідомимо, що кожний із нас несе відповідальність за розвиток нашої спільної держави і Нації – проблема корупції зникне. Адже красти і шкодити власному дому буде лише навіжений. Проблеми корупції не буде коли державою управлятимуть українці, у яких в цій країні сім’я та рідні, а не купка олігархів з подвійним та потрійним громадянством.

Зрештою, проблема корупції зникне, коли до влади прийдуть націоналісти, які за
свою мету встановили служіння Нації і Державі, а не власному гаманцю, або грантовій організації з Брюсселю.

Сьогодні Україна обплутана спрутом корупції та влади олігархату, яка живить такий лад. Чи лишити все як є, чи змінити Державу – вирішувати нинішньому поколінню. І ціна такого рішення – наше
майбутнє.