В учасників заходу був дуже насичений день – вони прослухали чотири лекції, пройшли два практичних заняття та взяли участь у змаганнях.

Vitaliy Kobryn поговорив із сокільцями про комплексну безпеку та комунікацію між громадськістю і відомством.

Про образ сучасного українського націоналіста розповів Руслан Андрійко.

Відбулися практичні заняття та змагання між командами з надання першої медичної допомоги. Про найголовніші аспекти медичної справи роз‘яснив Kostyk Vasylkevych.

Також було проведено лекції, практичні заняття з топографії, їх провів Taras Kravets; відкрито перший етап змагань із орієнтування на місцевості.

Було проведено гру «Знайди ящик». За її правилами сокільці змагались у пошуку ящика, за заданими координатами, використовуючи отримані знання із топографії та застосовуючи планшети, карти та компаси.

ВГОСокіл #СокілКиїв #СокілСолома

«Нація кується, мов залізо, у боротьбі. З 1991 року, як Україна набула незалежного статусу, розпочався новий етап змагань за національну ідею українців, за справжню незалежність. Посткомуністична молода Україна нагадувала сюрреалістичну оповідь якогось західного фантаста 50-х років двадцятого сторіччя. Нова держава ввійшла в перехідний етап як у економіці так і у суспільно-політичному плані. Мабуть, занадто рано спробували “демократію”, надавши можливість розвинутись неокомуністичній контрреволюції в суспільстві. Але ж і націоналісти, як будь-які молоді люди, губилися у різнобарв’ї консервативних і прогресивних ідей. Конфлікти на Кавказі та Балканах у наших розумах були десь далеко і ми не усвідомлювали ціну боротьби за “Самостійну”. Але ж генетично-закладене зерня національної гідності пробивалось крізь темряву навігластва постсоціалістичного світу у поколінні 90х.
Прийшли “нульові” і юні українці поринають у світ вуличної боротьби. У нас не було попередників-політичного покоління націоналістів, які б могли передати нам знання і якийсь успішний досвід боротьби за українську державність, тому ми розпочали своє…
У вулично-субкультурному запалі формувались теперішні націоналістичні керівники. Бійки з антиукраїнським елементом, комуністами, “імпєрцами”, криміногенними чужорідними елементами, “новими лівими” у формі молодої так званої “антіфи”, мєнтами, чекістами(СБУ) тощо гартували наш дух та перевіряли на стійкість наш життєвий вибір.
Нам здавалось, ніби Україна потрібна лише нам…
Але й у вуличній, як і справжній, війні ми зазнавали втрат, тяжких і несправедливих, формувалось покоління нових політв’язнів та алей свіжих могил на цвинтарях. Особливо запеклою боротьба була у русифікованих містах.
Так, 17 квітня 2009 року, ми втратили одного з лідерів української націоналістичної Одеси, надію “південної Пальміри”, Максима Чайку. Так починалась нова війна за українську мрію.
Націоналісти відповідають маршами та точковими ударами по антиукраїнських лівих організаціях, це мотивує багатьох патріотів поглибити навички ножового бою та збільшити активність своєї діяльності у зросійщеному просторі Батьківщини.
Максим стає символом, нашим Хорст Весселем…
Розпочинається шостий рік російсько-української війни, та ім’я побратима Чайки у нас на вустах, в наших серцях, на лезах ножів…
Чайка Максим! Не забудем! Не простим!»

Ярослав Люти, керівник північної округи ВГО «Сокіл»

Суспільство справедливо обурюється незаконному дерибану земель Києва, які лобіюють провладні депутати!

Сьогодні, 17 квітня, свій 25 день народження за ґратами Лук’янівського СІЗО святкує наш побратим – Ігор Гуменюк «Дубенко»

І це його четверті Народини за ґратами. Замість того, щоб готувати молодь до подальшої боротьби, замість того, щоб продовжувати обороняти нашу Україну, він змушений бачити стіни, вкриті цвілістю. Таку нагороду отримують активні учасники Революції Гідності та добровольці, які першими пішли на фронт.

Невеличкий на зріст, худенької статури, з постійною доброзичливою посмішкою… Ігор Дубенко показав нам, що дух набагато більший за тіло, а воля долає самі товсті мури! Саме такі для влади найнебезпечніші. Режим хоче обмовити, кинути у забуття таких Незламних… Та ми не забули! І не забудемо!!!

Друже, для багатьох ти став символом незламності духу. Бажаємо тобі швидше вийти на волю і з новими силами стати до розбудови Української Самостійної Соборної Держави.

Рахунок допомоги захисникам Конституції – “Приватбанк” 4149499106226077

Історія боротьби розпочалася в серпні 2018 року, коли забудовник огородив парканом зелені схили і почав вирубку з тітушками, бійками і стрільбою. Варварство забудовника отримало широкий розголос у медіа. Тоді ж, кияни, місцеві мешканці, активісти за підтримки націоналістів «свободівців» і «сокільців» зупинили знищення дерев, врятували зелені схили і знесли паркан.

Здавалося, що громадськість дала чіткий посил забудовнику: будівництво на цьому місці недопустиме. На жаль, плани забудовника не змінились. Всю зиму негідники розробляли проект забудови черговими монстрами і цією весною почали продаж квартир. Нашим обов’язком є продовження боротьби і відстояння зеленої зони. Наша боротьба з будівельною мафією триває.

Даний комплекс хочуть побудувати біля Національного інституту сердцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова та Національного інституту фтизіатрії і пульмонології імені Ф. Г. Яновського НАМН України, забезпечити спокій та існування зеленої зони біля цих закладів надважливо.
Як хворі серцевими і легеневими хворобами можуть лікуватися біля масштабного будівельного об’єкту?

В цей вівторок, 16 квітня, відбудеться засідання «Земельної» комісії Київради, де буде ініційовано розгляд цієї проблеми.
Закликаємо громадськість згуртуватись, прийти о 10 ранку в Київраду і врятувати зелені схили

Попередньо у соціальних мережах Володимир Назаренко особисто запрошував киян прийти на комісію та не допустити свавілля земельної мафії.
Комісія закінчилась передчасно.

Очевидно, що депутати злякались суспільного обурення і втекли. Але мета досягнена, сьогодні не продали і не віддали будівельній мафії жодного клаптика Києва.

Ми так і не змогли поспілкуватись з учасниками комісії і висловити своє невдоволення.
Проте, ми завітали до голови комісії – Міщенка Олександра Григоровича. Сподіваємось, Олександр Григорович почув наші вимоги та обурення і в майбутньому сприятиме розвитку й озелененню Києва, а не його тотальній незаконній забудові та замуровуванню.

6 квітня відправили чергові передачі політв’язням режиму – Ігорю Гуменюку (Дубенку) та Сергію Крайняку (Агроному). Вибори виборами, а підтримувати побратимів потрібно, хлопці реально потребують нашої постійної допомоги. Хто не збайдужів, не плюнув на все, не з’їхав з глузду від всіх цих виборів – підключайтесь!!!

РАЗОМ І ДО ПЕРЕМОГИ !!!

Рахунок допомоги захисникам Конституції – “Приватбанк” 4149499106226077